В історії назавжди залишаються імена, які з гордісттю вимовляє, памятає і шанує людство.
У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу Т.Г.Шевченка. Скільки років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої непогасної любові до свого народу, своєї землі. Мріючи про щасливе майбутнє він писав:
"...І мине в сімї великій,
в сімї вільній, новій,
не забудьте помянути
незлим тихим словом..."
Вкотре, в ці дні, бібліотекар запрошує своїх читачів до бібіліотеки. На голосні читання віршів завітали її наймолодші читачі-першачки. Разом з дітьми читали вірші, які їм знайомі з дитячого садочка: "Садок вишневий коло хати", "Сонце заходить, гори чорніють", "Встала ця весна, чорну землю сонну розбудила...", "Світає, край неба палає...". Діти із зацікавленністтю слухали бібліотекаря і цитували рядочки вже знайомих віршів.
У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу Т.Г.Шевченка. Скільки років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої непогасної любові до свого народу, своєї землі. Мріючи про щасливе майбутнє він писав:
"...І мине в сімї великій,в сімї вільній, новій,
не забудьте помянути
незлим тихим словом..."
Вкотре, в ці дні, бібліотекар запрошує своїх читачів до бібіліотеки. На голосні читання віршів завітали її наймолодші читачі-першачки. Разом з дітьми читали вірші, які їм знайомі з дитячого садочка: "Садок вишневий коло хати", "Сонце заходить, гори чорніють", "Встала ця весна, чорну землю сонну розбудила...", "Світає, край неба палає...". Діти із зацікавленністтю слухали бібліотекаря і цитували рядочки вже знайомих віршів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий