Хвилина скорботи "Не в світ приходили ті діти".

Щорічно,  в  четверту  суботу  листопада  в  Україні  відзначається  день  пам`яті  жертв  голодомору.  Щохвилини  з  вересня  1932 року  по  липень  1933-го  помирали  щонайменше  17  осіб,  щогодини- більше  1000.  щодня  понад  24000 .  За  10  місяців  Україна  втратила  чверть  свого  населення.  В  голодомор,  за  оцінками  дослідників,  померло  від  7  до  10  мільйонів  чоловік.  Голодне  лихоліття  найбільше  вразило  дітей.  Третина  всіх  померлих 

від  голоду - діти.

                   В  бібліотеці  запалили  свічку  памя`ті  і  вшанували  всіх  померлих  від  голоду  в  ті  страшні  часи.  Дітям  була  представлена  книжкова  виставка "Голодомор - трагедія  українськог  народу".  На  виставці  представлені  книги, спогади  свідків  тих  жахливих  подій,  художньо - документальні книги відомих  українських  письменнків У. Самчука"Марія",

О. Жовна "Маленьке  життя".

                 

                    Голодомор  1932 - 1933 років  в  Україні  назавжди  залишиться  в  пам`ті.  як  одна  з  найстрашніших  сторінок  минулого,  тому  що  пам`ять - це  нескінченна  книга,  в  якій  записано  все  життя;  і  життя  людини  і  життя  країни.

      

День української писемності та мови

О слово  рідне!

України  слава!

Богдана  мудрість  і  

Тараса  заповіт

І  гул  століть,  і  сьогодення  гомін

В  тобі  залишилось,  як  духу  моноліт.

Для  кожного  народу  дорога  його  мова, а  нам  найближща  до  серця  мова  українська.  Із  сивої  давнини  бере  початок  вона.  Мова- то  цілюще  джерело,  і  хто  не  припаде  до  нього  вустами,  той  сам  всихає  од  спраги.  

Мова- то  найперша  ознака  нації.  Є мова - є і  держава, є  народ. Є  мова- є і пам`ять  про  наше  минуле,  наших  дідів- прадідів.

І  повинна  жити  мова,  яку  возвеличували  в  ті  далекі  часи  Іван  Вишинський  та  Григорій  Сковорода,  яка  на  весь  світ  пролунали  піснями  Наталки  Полтавки  та гострим  Шевченковим  словом.  

Те  слово  Тараса  підхопили  гідні  сини  і  дочки  українського  народу  збагатили  його  та  через  випробування  принесли  в  безцінну  скарбницю  духовності  України.

 В бібліотеці  була  розгорнута  книжкова  вистовка " Мова- це  глибина  століть"  Книжкові  видання,  представлені  на  виставці  дали  змогу  читачам  поглянути  на  історію  свого  народу,  збагнути  роль укруїнської  мови  в  утвердженні  української  державності.

Два  дні  поспіль  діти  читали  вірші,  згадували  прислів`я  та  приказки  про  мову,  розгадували  загадки,  відповідали  на  запитання  вікторини. 

В  бібліотеці  лунав  сміх  та  мелодія  укаїнського  слова.

7.11.2018р.  

12.10.2018р.Інформаційна година "Козацтва славного звитяги"

З  давніх-давен,  так  повелося

Сутужно  жити  довелося 

Й  на  тернах  рідноі  країни,       

Зросло  козацтво  України.

Як  промінь  ясний  з  поміж  неба,

В  захисниках  була  потреба,

І  тут  з' явився  він  козак, 

Сталевих  шабель  він  мастак.

    

День  українського  козацтва  дуже  важливе  свято  для  нашого  народу,  адже  козацтво  відіграло  вирішальну  роль  у  становленні  нашоі  держави.  Його  історичне  значення  важко  переоцінити.  Народ  будь-якої  країни  береже  спогади  про  власне  минуле,  пишається  своєю  історією. 

Перекази  про  звитяжні  вчинки  предків  передаються  з  покоління  в  покоління.  

В  дитячій  бібліотеці  була  проведена  інформаційна  година  "Козацтва  славного  звитяги".  Для  читачів  була  розгорнута  книжкова  вистовка  "Слава  козацька". Діти  мали  змогу  дізнатися :  хто  такі  запорожці , та  як  ставали  ними,  про  героїчні  звитяги  козаків,  їх  походи,  побут  та  звичаї.  Дітей  зацікавила  література  про  легендарних  отаманів  Богдана  Хмельницького  та  Івана  Сірка.  

Присутні  на  заході  розширили  свої  знання  про  славетних  українських  козаків.                                                               

  

17.05.2018р. Свято вишиванки

"Україно,  одінь  вишиванку,            

Пригадай,  як  колись  було.         

Їі  гордо  носило  місто,                    

І  пишалося  кожне  село.  

Україно,  носи  вишиванку,                  

В  будні  і  свята  носи                            

Бо  ніде  не  знайдеш  більше  в світі   

Неповторної  диво  краси!"    

         

Так  розпочалося  свято  вишиванки  в  бібліотеці "Вишиванка-символ  Батьківщини,  дзеркало  народної   душі."  День  вишиванки  запропонувала  відзначати  одна  зі  студенток  Чернівецького  університету  у  2006р. Того  року  у  вишиванки  вдяглися  кілька  студентів  та  викладачі,  тепер  це  свято  набуло  міжнародних  масштабів.                                                  

Діти  з  великим  задоволенням  слухали  легенду  про  Україну.          

- Якось  Бог  вирішив  наділити  дітей  світу  талантами.  Французи  одержали  елегантність  і  красу,  угорці - любов  до  господарювання, німці - дисципліну  і  порядок, поляки - здатність  до  торгівлі, італійські  діти - хист  до  музики. Обдарувавши  всіх, Бог  раптом  побачив  у  куточку  дівчину.Вона  була  одягнена  у  вишиту  сорочку, руса  коса  переплетена  синьою  стрічкою,  а  на  голові  вінок  із  червоної  калини. І  запитав ії  Бог:   

- Хто  ти? І  чому  така  сумна?           

- Я - Україна,  а  сумна,  бо  стогне  моя  земля...                       - Чого  ж  ти  не  підійшла  раніше? Я  всі  таланти  роздав. Не  знаю,чим  можу   зарадити  твоєму  горю. Дівчіна хотіла  йти,  але  Бог  зупинив ії.                                                   - Зачекай.  

Є  в  мене  неоцінений  дар,  який  прославить  твій  народ  на  цілий  світ.  Відсьогодні  все  горітеме  у  твоїх  руках.  Візьмеш  плуг - і  заколоситься  на  ваших  полях  жито - пшениця. У  хаті  твоїй  буде  панувати  краса  й  затишок,  а  пісня  твоя  звучатиме  у  віках.  Усе  це  стане  можливим,  дякуючі  вірі  твого  народу  у  власні  сили  й  бажанню  працювати  заради  власного  добробуту.  

Прийняла  з  вдячністю  дівчина  божий  дар  і  відтоді  славиться  Україна  своїми  майстрами,  а  серед  них  ті,  котрі  присвятили  себе  мистецтву  народної  вишивки.        Вишивка - це  один  із  найдавніших  та  найпоширеніших  видів  народної  творчості. Прагнення  прикрасити  свій  одяг,  свій  дім  завжди  було  властиве  людині.  За  допомогою  вишивки  звичайний  шматок  домотканого  полотна  перетворювався  у  витвір  мистецтва.   

Читачі  четвертих  класів  ознайомилися  з  виставкою "Вишиванка - поема  життя." Діти  з  зацікавленістю  розглядали  роботи  вишиті  руками  мам  та  бабусь. 

                                  

Екскурсія до бібліотеки. "Бібліотека- книжчин дім."

                      В  теплий  весняний  день  до  бібліотеки  завітали  учні  першого  класу   на  пізнавальну- оглядову  екскурсію.  Бібліотекар  ознайомила  дітей  з  бібліотекою-храмом  книги.  Діти  із  захопленням  розглядали  цікаві  книжки  та  здійснили  захоплюючу  мандрівку  у  царстві  книг.  

Також  діти  ознайомились  з  правилами  користування  книгою  і  бібліотекою,  алфавітним  та  систематичним  каталогами  та  з  цікавістю  розглянули  нові  надходження  дитячих  книжок  та  журналів  "Пізнайко", "Єралаш","ВДГ", "В  гостях  у  казки",  "Карамельки".                                                                                                                                                  

  Цікавим  доповненням  до  екскурсіі  стали:  конкурс  "Чи  уважний  ти  читач",  та  вікторина  "З  якоії  казки".  Весело  та  радісно  було  в  цей  день  у  бібліотеці.  Діти,  які  побували  в  бібліотеці,  мали  змогу  стати  читачами  бібліотек.                                                                                                                                                                         26.04. 2018р

Литературная игра «Мы едем, едем, едем»

К 105-ти летию со дня рождения С.Михалкова была проведена литературная игра «Мы едем, едем, едем»

Басни и стихи

Его знают все до одного

Не прочитать нигде такого

Только в книжках Михалкова

   Во все времена сказки были символом добра и народной мудрости. К ней обращались многие писатели. И Сергей Михалков не исключение. Вся его поэзия для детей солнечная и добрая. Он пишет талантливо, добро и задушевно.

   С.В. Михалков родился 13 марта 1913 года в Москве. Отец, Владимир Александрович имел юридическое образование. Мать, Ольга Михайловна была сестрой милосердия и учительницей. Поэтому первоначальное образование он получил дома, в обычную школу он пошел учиться в 4 класс. С 10 лет начал сочинять стихи.

    С 1933 года стихи С. Михалкова печатают в журналах «Огонек», «Известия», «Прожектор».     В 1935 году опубликована поэма «Дядя Стёпа».

    В 1936 году Михалкова узнают как сказочника после пересказа веселой сказки «Три поросёнка». За свою долгую жизнь он создал много произведений как для детей так и для взрослых.

    Папы, мамы, бабушки, дедушки до сих пор помнят «Дядю Степу»-большого человека по прозвищу «каланча».

    Ребята познакомились с творчеством Михалкова, совершили путешествие в мир замечательных произведений известного писателя, отвечали на вопросы викторины, читали отрывки из поэмы «я «Дядя Стёпа».

    В мероприятии приняли участие читатели 2-4 классов.

Литературная викторина по сказкам Шарля Перро "Сказки былых времен"

   12 января исполнилось 390 лет со дня рождения 

Шарля Перро, 

французского писателя, сказочника. 

Он был первым писателем в Европе, сделавшим народную сказку достоянием детской литературы.

   Шарль Перро родился в богатой семье в Париже. Его отец, был судьей, мать происходила из знатного рода. Он был младшим из семи детей. В возрасте восьми лет Перро был отправлен в Колледж. Учился он очень хорошо. После окончания колледжа Шарль Перро выучился на юриста и стал работать адвокатом.

   Благодаря своему происхождению, он получил хорошее образование, изучал право в лучших школах Парижа. В 1697 году во Франции вышла его первая книга "Сказки моей матушки Гусыни".

   Всего перу сказочника принадлежат 11 сказок. Шарль Перро после себя оставил бессмертные сказки, многие из которых стали произведениями мировой литературы. Шарль Перро придумывал необыкновенные истории и невероятные приключения, в которых участвовали и добрые феи, и злые ведьмы, и прекрасные принцессы, и простые добродушные девушки. Его сказки учат ценить подлинную красоту жизни, любить труд, добро, мужество, справедливость.

   В викторине приняли участие читатели 2-3 классов.Была оформлена книжная выставка 

"Сказки былых времен".

 

Інформаційна година «Шевченко – український народний поет»

 Багато народжувалось в Україні  поетів. Але найталановитішим, найулюбленішим між ними був і лишається Тарас Григорович Шевченко. Шевченкові вірші – прості, щирі, співучі. Вони прославляють рідний край і простих людей.

 

Лазаровден

Весенний праздник. Его отмечают во многих селах Бессарабии. Девочки 8-12 летходят по селу и поздравляют селян песнями. Желают им здоровья, достатка, хорошего урожая.

«Лазарчице-китчице,

Тропни дважди за мене,

Да ми станат китчици

Двете бузки червени!»

12.03.2018 Голосні читання віршів Т.Г.Шевченка "Вічне слово Кобзаря".

     В історії назавжди залишаються імена, які з гордісттю вимовляє, памятає і шанує людство.
     У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу Т.Г.Шевченка. Скільки років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої непогасної любові до свого народу, своєї землі. Мріючи про щасливе майбутнє він писав:
"...І мине в сімї великій,
в сімї вільній, новій,
не забудьте помянути
незлим тихим словом..."
    Вкотре, в ці дні, бібліотекар запрошує своїх читачів до бібіліотеки. На голосні читання віршів завітали її наймолодші читачі-першачки. Разом з дітьми читали  вірші, які їм знайомі з дитячого садочка: "Садок вишневий коло хати", "Сонце заходить, гори чорніють", "Встала ця весна, чорну землю сонну розбудила...", "Світає, край неба палає...". Діти із зацікавленністтю слухали бібліотекаря і цитували рядочки вже знайомих віршів.

День рідної мови в дитячій бібліотеці.

      Без своєї мови, 

без всоєї самобутньої культури, 

немає народу.

(21.02.2018) 

     Кожного року 21 лютого весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запровадженно у листопаді 1999 року згідно 30 сессії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної і культурної багатоманітності.

     Кожного року дитяча бібліотека також приєднується до святкування. Тому бібліотека запросила своїх читачів на поетичний струмочок "Барви рідної мови". Читачі декламували вірші на українській, болгарський мові. 

"...Яка ж багата рідна мова!
Ти містиш просто безліч знань.
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати
І найрідніша нам вона."