О слово рідне!
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі залишилось, як духу моноліт.
Для кожного народу дорога його мова, а нам найближща до серця мова українська. Із сивої давнини бере початок вона. Мова- то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає од спраги.
Мова- то найперша ознака нації. Є мова - є і держава, є народ. Є мова- є і пам`ять про наше минуле, наших дідів- прадідів.
І повинна жити мова, яку возвеличували в ті далекі часи Іван Вишинський та Григорій Сковорода, яка на весь світ пролунали піснями Наталки Полтавки та гострим Шевченковим словом.
Те слово Тараса підхопили гідні сини і дочки українського народу збагатили його та через випробування принесли в безцінну скарбницю духовності України.
В бібліотеці була розгорнута книжкова вистовка " Мова- це глибина століть" Книжкові видання, представлені на виставці дали змогу читачам поглянути на історію свого народу, збагнути роль укруїнської мови в утвердженні української державності.
Два дні поспіль діти читали вірші, згадували прислів`я та приказки про мову, розгадували загадки, відповідали на запитання вікторини.
В бібліотеці лунав сміх та мелодія укаїнського слова.
Комментариев нет:
Отправить комментарий